В червні для представників територіальних громад, профільних структурних підрозділів з питань соціального захисту, молодіжної політики, освіти, надавачів соціальних послуг відбулась серія тренінгів на тему "Протидії гендерно зумовленому насильство: виклики та рішення для допомоги дітям".
  Три дводенні тренінги (15-16, 18-19, 22-23 червня) організовані та проведені БФ «Право на захист» у співпраці з Департаментом соціального захисту населення ОВА дозволили поглибити знання майже 60 фахівців та фахівчинь щодо основ гендерно зумовленого насильства, особливості роботи з постраждалими особами, побудови довірливих відносин та коректної комунікації.
 Під час навчання особливу увагу було приділено: розпізнаванню ознак гендерно зумовленого насильства; ролі кожного із секторів: освіти, соціального захисту, надавачів послуг у ефективній міжвідомчій взаємодії під час надання допомоги дітям; важливості створення безпечного середовища; практичним кейсам та ефективним інструментам комунікації з дітьми, які пережили травматичний досвід
  Протягом кожних двох днів навчальні групи занурилась у вивчення питання гендерно зумовленого та домашнього насильства, розвінчання стереотипів і міфів про аб’юз; практичному відпрацюванню навичок інтерв’ювання й оцінки потреб постраждалих та практичним інструментам формування безпечного освітнього середовища.
 Учасники детально розібрали законодавчі новації щодо виявлення насильства стосовно дітей, опановували техніки ненасильницького спілкування та навчилися планувати заходи для формування нульової толерантності до насильства в громадах.
  Групова робота була наповнена цінними практичними кейсами, а сама атмосфера для навчання була максимально комфортною, завдяки тренеркам Наталії Кожем’яці та Світлані Зінченко.
  Дякуємо всім учасникам та учасницям за активність під час тренінгів, відкритість до знань, а головне готовність впроваджувати отриманні знання на практиці. Адже насильство в жодному разі не можливо толерувати, ігнорувати та замовчувати.
  Якщо Ви або хтось із ваших знайомих постраждав від домашнього насильства, головне — не мовчати та діяти швидко.
  Ось екстрені номери, за якими можна звернутися за допомогою:
• 1547 — Урядова гаряча лінія з протидії насильству. Працює цілодобово. Дзвінки безкоштовні та анонімні.
• 116 123 або 0 800 500 335 — Національна гаряча лінія громадської організації «Ла Страда-Україна».
• 102 — Національна поліція. Телефонуйте негайно, якщо є загроза життю чи здоров'ю.

  30.06.2026 року відбулося засідання робочої групи, під час якого Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю визначив територіальні громади, що братимуть участь в експериментальному проєкті з організації комплексної соціальної послуги з формування життєстійкості.
  За результатами засідання до участі в проєкті відібрано 21 територіальну громаду, з яких 3 громади – від Полтавщини.
  Відтак Коломацька, Опішнянська та Терешківська громади доповнять спільноту центрів життєстійкості в 2026 році, а відповідно область матиме 20 таких центрів, які надаватиму послуги психосоціальної підтримки населенню.
  
  Станом на сьогодні в 12 тергромадах центри відкриті в попередні роки, 5 громад – вже долучились до ініціативи в І півріччі 2026 року та 3 громади відібрано вчора.
  
  Наразі центри діють або готуються до відкриття в наступних громадах: Полтавська, Кременчуцька, Миргородська, Лубенська, Глобинська, Пирятинська, Кобеляцька, Хорольська, Шишацька, Оржицька, Новооржицька, Новосанжарська, Диканська, Білоцерківська, Чутівська, Ромоданівська та Білицька (проходить відбір надавача послуг).
  
  Більше про центри життєстійкості: їх контакти, посилання на соціальні мережі для вистежування подій та анонсів заходів можна дізнатись із тематичної сторінки на порталі ОВА https://poda.gov.ua/attachments/181342
  
  Довідково:
  Формування життєстійкості - пілотний проєкт Мінсоцполітики в рамках Всеукраїнської програми ментального здоров’я “Ти як?” за ініціативи Першої леді Олени Зеленської. Він передбачає створення у громадах Центрів життєстійкості, де кожна людина безкоштовно може отримати психосоціальну підтримку.
#ТИЯК

  Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю розпочинає відбір місцевих замовників для участі в експериментальному проєкті із забезпечення догляду і виховання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, в умовах, наближених до сімейних, на засадах співфінансування з державного та місцевих бюджетів.
  Мета проєкту – розвиток сучасних сімейно орієнтованих форм догляду за дітьми та впровадження соціальної послуги «Сімейна домівка» як альтернативи інституційному вихованню.
  До участі запрошуються обласні військові (державні) адміністрації та територіальні громади, які відповідають умовам, визначеним постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2025 року № 1285 «Деякі питання реалізації експериментального проекту із забезпечення догляду і виховання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, в умовах, наближених до сімейних, на засадах співфінансування з державного бюджету та місцевих бюджетів».
  Прийом конкурсних пропозицій триває з 29 червня до 28 липня 2026 року (до 16:00).
  Документи необхідно подати в електронній формі на адресу: info_konkurs@ispf.gov.ua з накладенням кваліфікованого електронного підпису (КЕП).
  Учасники відбору мають забезпечити відповідність визначеним вимогам щодо кадрового потенціалу, матеріально-технічної бази, співфінансування та організації надання соціальної послуги «Сімейна домівка».
  За результатами рейтингового оцінювання буде сформовано перелік місцевих замовників, з якими Фонд укладе договори про забезпечення надання соціальної послуги.
  Консультації щодо участі в експериментальному проєкті надаються фахівцями Фонду щоденно, крім суботи та неділі, з 9:00 до 18:00 години, у п’ятницю - до 16:45 години.
  Контактний телефон – тел. (044) 293-17-63, (044) 293-17-42.
  
  Детальна інформація на порталі Фонду за посиланням https://www.ispf.gov.ua/diyalnist/realizaciya-pilotnih-proektiv-shchodo-zakupivli-socposlug/socialna-posluga-simejna-domivka

  За офіційними даними основною формою прояву торгівлі людьми у минулому та поточному році залишається залучення жінок до сексуальної експлуатації, переважно на території країн-членів ЄС.
  
  Крім того, продовжуються випадки втягнення громадян України до протиправної діяльності за кордоном, переважно з метою використання на незаконних виробництвах тютюнових виробів та перевезення нелегальних мігрантів територією країн-членів ЄС у якості водіїв.
  
  Вказані форми прояву торгівлі людьми зберігають свою актуальність у 2026 році та продовжать бути актуальними у короткостроковій перспективі.
  У рамках Меморандуму укладеного між Національною поліцією України та фондом «International Justice Mission» підготовлено просвітницькі матеріали, спрямовані на підвищення обізнаності населення щодо проблематики торгівлі людьми та експлуатації дітей, а також розроблено вебресурс – stoptraffic.com.ua.
  
  На зазначеному вебресурсі розміщено просвітницькі матеріали, спрямовані на підвищення обізнаності населення щодо проблематики торгівлі людьми та експлуатації дітей, визначення поняття торгівлі людьми, її основні форми, положення українського та міжнародного законодавства, ознаки потенційної небезпеки, практичні рекомендації щодо уникнення ризиків, а також контактні дані та форму зворотного зв’язку для повідомлення про можливі факти торгівлі людьми.
  
  Інформування про ризики та ознаки торгівлі людьми залишається одним із важливих напрямів профілактики. Поінформованість, уважність до власної безпеки та своєчасне звернення по допомогу можуть стати найкращим захистом від експлуатації.
  
  Кожна дія має значення - навіть найменший крок у напрямку боротьби з торгівлею людьми може зробити великий вплив.
  
  Важливо пам'ятати, що жертви насильства потребують нашої підтримки та допомоги, тому маємо докласти всіх зусиль для того, щоб забезпечити їм захист.
  
  Якщо ви стали свідком або потерпілим від подібних злочинів, не мовчіть — одразу звертайтеся за номерами:
  
  1547 — Гаряча лінія з протидії торгівлі людьми.
 116 123 - Національна гаряча лінія з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та ґендерної дискримінації.
  102 — Національна поліція України.
  112 — Єдиний номер для повідомлень про надзвичайні ситуації.
  
  Відповідно до Порядку виплати одноразової матеріальної допомоги особам, які постраждали від торгівлі людьми, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2012 № 660, всім постраждалим особам виплачена одноразова матеріальна допомога.
  
  Розмір матеріальної допомоги у 2026 році становить:
  • для дітей віком до 6 років – 8451 грн.;
  • для дітей віком від 6 до 18 років – 10536 грн.;
  • для працездатних осіб – 9984 грн.;
  • для осіб, які втратили працездатність – 7785 грн.
  
  Люди – не товар! Життя та свобода кожного – найвища цінність.

 На Полтавщині продовжує діяти соціальна програма «Муніципальна няня». Вона передбачає компенсацію витрат на послуги няні з догляду за дитиною до досягнення 3-річного віку (або 6-річного віку у визначених випадках), що надається для підтримки батьків, опікунів дитини.
  За поточний період 2026 року на Полтавщині вже 64 родина отримали підтримку за цією програмою на загальну суму 2,3 млн. грн.
  
  Програма «Муніципальна няня» є важливим інструментом суспільної безбар’єрності, який сприяє підтримці економічної стабільності родини через можливість працевлаштування батьків та забезпечення догляду та виховання для дітей.
  
  Зараз послугою можуть скористатися родини, в яких є:
• діти до 3 років внутрішньо переміщених осіб;
• діти до 6 років, які потребують додаткового догляду (раніше входила категорія дітей з тяжкими хворобами лише віком до 3 років);
• діти до 6 років, у кого один з батьків є особою з інвалідністю I чи II групи (раніше - це діти віком до 3 років);
• діти до 6 років, які проживають на територіях адміністративно-територіальних одиниць, де неможливо забезпечити функціонування закладів дошкільної освіти.
  
  Послугу з догляду ,,муніципальна няня” на підставі укладеного договору може надавати будь-яка фізична особа - підприємець чи юридична особа, яка має право на здійснення відповідних видів економічної діяльності, за винятком державних і комунальних закладів дошкільної освіти, а також родичів першого ступеня споріднення.
  
  Компенсація послуги “муніципальна няня” виплачується в розмірі 100 відсотків мінімальної заробітної плати у погодинному розмірі, установленої на 1 січня відповідного року (у 2026 році – 52,00 грн), за одну годину догляду, але не більше ніж 165 годин на місяць.
  
  При цьому розмір компенсації не може перевищувати фактичну вартість послуги “муніципальна няня”, сплачену заявником. Максимальний розмір компенсації у 2026 р. становить 8580,0 грн на місяць.
  
 Для отримання компенсації, батькам (опікуну) необхідно укласти письмовий договір з ,,муніципальною нянею” про здійснення догляду за дитиною, звернутися за місцем проживання до уповноваженої посадової особи територіальної громади, центру надання адміністративних послуг та подати заяву про надання компенсації послуги “муніципальна няня” з необхідним пакетом документів.
  
 Виплата компенсації послуги “муніципальна няня” здійснюється щомісяця на підставі поданих заявником документів, що підтверджують здійснення догляду за дитиною (акт про надану послугу “муніципальна няня”), а також витрати на оплату муніципальній няні послуги “муніципальна няня”(виписка з банківського рахунка, касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція).
  
  Компенсація послуги муніципальна няня не враховується під час обчислення сукупного доходу сім’ї для всіх видів соцдопомоги, що надаються відповідно до законодавства.
 Розвиток інструменту соціальної підтримки «муніципальна няня» передбачений заходами Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору в Україні, яка реалізується за ініціативи Першої Леді України Олени Зеленської.
  #безбарєрність

  Відповідно до чинного законодавства, кожен громадянин має право звернутись до органів державної влади та отримати необхідну інформацію, в тому числі щодо реалізації свої прав та свобод на соціальних захист.
  
  Одним із зручних та доступних інструментів взаємодії з мешканцями, оперативного надання їм підтримки та роз’яснень є обласна «гаряча лінія» з питань соцзахисту функціонування якої забезпечує Обласний Центр по нарахуванню та здійсненню соцвиплат.
  
  Лише за поточне півріччя до гарячої лінії надійшло понад 1,2 тисяч дзвінків, з яких переважна більшість стосувалась питань отримання державних та місцевих соцгарантій (їх призначення, переоформлення та фінансування), а також отримання соціальних послуг; підтримки служб в ситуаціях домашнього насильства; можливості отримання путівок на санаторно-курортне лікування осіб, пільгових категорій; оздоровлення дітей, які потребують особливої соціальної уваги.
  
  Нагадуємо, що в 2026 році в звичному режимі продовжує діяти обласна гаряча лінія» з питань соціального захисту:
  
  безоплатно за номером 0 800-500-620,
  з понеділка та п’ятницю з 8:00 – 17:00.
  
  Відповідальні оператори зроблять все можливе, щоб швидко надати необхідну інформацію або перенаправити Ваш запит за належністю.

  В межах інформаційної хвилі «Підтримка поруч» розповідаємо про Платформу допомоги врятованим – ресурс, де зібрано перевірену інформацію про сервіси підтримки та допомоги для постраждалих від СНПК.
  Забезпечення доступу до своєчасної, якісної та комплексної допомоги є одним із ключових елементів підтримки постраждалих від СНПК. Важливу роль у цьому відіграє доступ до перевіреної інформації про наявні сервіси, можливості отримання допомоги та контакти організацій, які надають відповідну підтримку.
  Саме з цією метою в Україні функціонує Платформа допомоги врятованим — онлайн-ресурс, створений для забезпечення громадян доступною, зрозумілою та актуальною інформацією про сервіси підтримки. На Платформі зібрано інформацію про державні програми, а також послуги, які надаються у співпраці з громадськими та міжнародними організаціями.
  Ресурс містить інформацію про психологічну, соціальну, правову, медичну та інші види допомоги, які можуть бути необхідними постраждалим від війни та насильства. Усі сервіси систематизовані таким чином, щоб користувачі могли швидко знайти необхідну інформацію та контакти для отримання підтримки.
  Окрему увагу на платформі приділено інформуванню про права постраждалих та документування завданої шкоди. Тут також розміщено інформаційні матеріали, буклети та рекомендації фахівців, які допомагають краще зрозуміти наслідки пережитого та можливі шляхи відновлення.
  Крім інформації про первинні сервіси підтримки, Платформа допомоги врятованим містить відомості про освітні та економічні можливості, що сприяють відновленню та подальшій соціальній інтеграції постраждалих. Такий комплексний підхід дозволяє не лише отримати необхідну допомогу, а й знайти додаткові можливості для розвитку та повернення до активного життя.
  Платформа допомоги врятованим є частиною системи підтримки постраждалих та важливим інструментом інформування про доступні послуги. Ознайомитися з ресурсом та знайти необхідну інформацію можна за посиланням: https://www.help-platform.in.ua/.
  Матеріал підготовлено в межах інформаційної хвилі "Підтримка поруч", ініційованої Офісом Віцепрем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України спільно з Урядовою уповноваженою з питань гендерної політики та мережами постраждалих ("Коаліція Вільних", "Нумо, сестри!", "СЕМА Україна", БФ «11 листопада»).

  Ініціатива покликана допомогти постраждалим від СНПК дізнатися більше про доступні сервіси підтримки, знайти необхідну допомогу та отримати інформацію про можливості захисту прав і відновлення справедливості.
 19 червня Україна разом із міжнародною спільнотою відзначає Міжнародний день протидії сексуальному насильству, пов’язаному з конфліктом (СНПК). Цей день був проголошений Генеральною Асамблеєю ООН у 2015 році для підтримки постраждалих, вшанування їхньої стійкості, привернення уваги до проблеми сексуального насильства під час збройних конфліктів та посилення міжнародних зусиль із запобігання таким злочинам.
  Сексуальне насильство, пов’язане з конфліктом, є грубим порушенням прав людини та міжнародного гуманітарного права. Залежно від обставин, такі діяння можуть кваліфікуватися як воєнні злочини, злочини проти людяності або складова геноциду.
  У 2026 році ООН уперше включила збройні сили та силові структури російської федерації до переліку сторін, які обґрунтовано підозрюються у вчиненні систематичних форм сексуального насильства, пов’язаного з конфліктом (так званий «список ганьби»). Таке рішення відображене у щорічній доповіді щодо СНПК, яка підготовлена Генеральним секретарем ООН для Ради Безпеки ООН. Включення рф до «списку ганьби» стало важливим міжнародним визнанням системного характеру цих злочинів у контексті російської агресії проти України та посилило підґрунтя для подальших заходів із забезпечення відповідальності та захисту прав постраждалих.
  З нагоди Міжнародного дня протидії СНПК в Україні стартує національна інформаційна хвиля «Підтримка поруч», ініційована Офісом Віцепрем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України та Урядовою уповноваженою з питань гендерної політики.
  Метою ініціативи є підвищення обізнаності про доступні сервіси допомоги для постраждалих від СНПК, посилення видимості існуючих механізмів підтримки та забезпечення доступу до практичної інформації про отримання медичної, психологічної, соціальної та правничої допомоги.
  «Підтримка поруч» покликана об’єднати зусилля державних інституцій, міжнародних партнерів та громадянського суспільства навколо спільної мети – зробити допомогу для постраждалих від СНПК більш видимою, доступною та зрозумілою для кожної людини, яка її потребує.
  «Кампанія “Підтримка поруч” має стати спільною інформаційною хвилею на підтримку людей, які постраждали від сексуального насильства, пов’язаного з конфліктом. Ми закликаємо державні органи, громади, міжнародні та громадські організації, мережі постраждалих долучатися до кампанії, розповідати про власні сервіси підтримки та поширювати практичну інформацію, яка може допомогти людям отримати необхідні послуги. Спільними зусиллями ми можемо зробити допомогу більш видимою, доступною та зрозумілою для кожного, хто її потребує», — наголосила Урядова уповноважена з питань гендерної політики Катерина Левченко.
  До інформаційної хвилі запрошуються органи державної влади, органи місцевого самоврядування, обласні військові адміністрації, агенції системи ООН в Україні, міжнародні та громадські організації, мережі постраждалих, правозахисні ініціативи, соціальні служби та надавачі спеціалізованих послуг. У межах кампанії учасники поширюють інформацію про власні сервіси підтримки та можливості допомоги через свої комунікаційні платформи.
  Усі матеріали кампанії об’єднуватимуться спільною назвою «Підтримка поруч», єдиним візуальним стилем та узгодженими ключовими повідомленнями. Основним хештегом кампанії визначено #ПідтримкаПоруч.
  Інформаційна кампанія покликана посилити видимість існуючих сервісів підтримки та сприяти тому, щоб кожна людина, яка постраждала від СНПК, знала, де і як може отримати необхідну допомогу.
  
  Довідково
 19 червня відзначається Міжнародний день протидії сексуальному насильству, пов’язаному з конфліктом, проголошений Генеральною Асамблеєю ООН у 2015 році (резолюція A/RES/69/293). Сексуальне насильство, пов’язане з конфліктом, відповідно до міжнародного права, може кваліфікуватися як воєнний злочин, злочин проти людяності або складова геноциду.
  В Україні підтримка постраждалих від СНПК є одним із пріоритетних напрямів державної політики. За даними Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні, з 24 лютого 2022 року щонайменше 701 особа постраждала від СНПК, вчиненого представниками російської федерації. За інформацією Офісу Генерального прокурора, станом на 29 травня 2026 року в Україні зафіксовано 398 фактів СНПК.
  У 2026 році ООН вперше включила збройні сили та силові структури російської федерації до переліку сторін, які обґрунтовано підозрюються у вчиненні систематичних форм СНПК.
 Матеріал підготовлено в межах інформаційної хвилі "Підтримка поруч", ініційованої Офісом Віцепрем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України спільно з Урядовою уповноваженою з питань гендерної політики та мережами постраждалих ("Коаліція Вільних", "Нумо, сестри!", "СЕМА Україна", БФ «11 листопада»).

  На сьогодні в області понад 117 тисяч осіб мають інвалідність, в тому числі майже 6 тисяч – це діти.
  А отже серед першочергових завдань державної соціальної політики є забезпечення права цих осіб на комплексну реабілітацію, що визначено відповідною Постановою КМУ від 19.01.2022 №31.
 Відповідно, Комплексна реабілітація осіб з інвалідністю - це система медичних, психологічних, педагогічних, фізичних, професійних, трудових, фізкультурно-спортивних, соціально-побутових заходів, які спрямовані на відновлення та компенсацію втрачених функцій організму.
 На сьогодні у Україні діють 6 державних реабілітаційних установ, які надають комплексні реабілітаційні послуги для всіх громадян країни незалежно від області проживання.
  Для отримання послуг в зазначених закладах особа або уповноважений представник має подати відповідний пакет документів до структурного підрозділу з питань соцзахисту РВА або тергромади за місцем проживання.
  Послуги комплексної реабілітації надаються державними установами для осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю, дітей віком до трьох років, які належать до групи ризику щодо отримання інвалідності, військовослужбовцям, особам, які проживали безпосередньо в районах ведення бойових дій.
  Реабілітаційну установу отримувач обирає самостійно, а самі послуги – їх тривалість та зміст, будуть надаватись закладом відповідного до затвердженого індивідуального плану комплексної реабілітації. Послуги надаються за кошти державного бюджету та є безоплатними для особи з інвалідністю. Детальна інформація містить в інфографіці.
  Крім того в області, комплексну реабілітацію дітей з інвалідністю здійснюють п’ять центрів реабілітації системи соціального захисту населення, які розташовані у містах Кременчук, Полтава, Лубни, Миргород, Гадяч, а також відділення «Реабілітаційний центр для дітей з інвалідністю» у Шишаках.
  Такою послугою у 2026 році (станом на 01.06.2026 ) охоплено понад 1200 дітей з усіх територіальних громад області. Забезпечення послуг здійснюється за кошти місцевих бюджетів тергромад, в яких мешкають діти, шляхом використання механізму міжмуніципальної співпраці.
  У разі потреби Ви можете звернутись до Департаменту, який готовий надати всебічну підтримку та відповідне сприяння в оформленні та підготовці документів для отримання послуг з комплексної реабілітації.
  #безбарєрність

  Громади Полтавської області активно долучились до ініціативи та взяли участь у конкурсному відборі Мінсоцполітики, де ключова умова - підготувати та в подальшому утримувати приміщення Центру життєстійкості, технічні характеристики, доступність та облаштування якого відповідає вимогам.
  На сьогодні в області 17 громад (28%) долучені до ініціативи з формування життєстійкості.
  Станом на сьогодні в 12 тергромадах центри відкриті в попередні роки, ще 5 громад – вже долучились до ініціативи в 2026 році.
 Такі центри діють або готуються до відкриття в наступних громадах: Полтавська, Кременчуцька, Миргородська, Лубенська, Глобинська, Пирятинська, Кобеляцька, Хорольська, Шишацька, Оржицька, Новооржицька, Новосанжарська, Диканська, Білоцерківська, Чутівська, Ромоданівська та Білицька.
 Відтак активно діють 13 центрів життєстійкості, 3 - готуються до відкриття у найближчий термін (завершуються ремонтні роботи), в 1 громаді (Білицькій) - триває відбір надавача послуг.
 Станом на 01.06.2026 в поточному році послугами охоплені 23,2 тис. мешканців області як в межах групових заходів, так і під час індивідуальних консультацій.
  Більше про центри життєстійкості: їх контакти, посилання на соціальні мережі для вистежування подій та анонсів заходів можна дізнатись із тематичної сторінки на порталі ОВА https://poda.gov.ua/attachments/181342
  Нагадування для ТЕРГРОМАД!!
  До 23 червня 2026 року триває черговий конкурсний відбір територіальних громад від Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю. Деталі – за посиланням https://www.facebook.com/share/p/1DphpVv982/
  Довідково:
 Формування життєстійкості - пілотний проєкт Мінсоцполітики в рамках Всеукраїнської програми ментального здоров’я “Ти як?” за ініціативи Першої леді Олени Зеленської. Він передбачає створення у громадах Центрів життєстійкості, де кожна людина безкоштовно може отримати психосоціальну підтримку.
#тияк

  Український Жіночий Фонд оголошує конкурс грантів «Сприяння у виконанні обласних планів дій 1325» для жіночих/феміністичних організацій.
  
  Метою конкурсу є підтримка реалізації обласних планів дій на виконання Національного плану дій з виконання резолюції Ради Безпеки ООН 1325 «Жінки, мир, безпека» на період до 2030 року та плану заходів з його виконання через фінансування ініціатив організацій громадянського суспільства.
  
  Просимо звернути увагу, що з метою забезпечення координації і посилення ефективності виконання обласних планів дій, тематика проєктів та формат роботи рекомендовано попередньо узгодити з регіональними коаліціями 1325. Для Полтавщини – це https://www.facebook.com/1325poltavaregion/
  
  Географія конкурсу: 17 областей, в тому числі ПОЛТАВСЬКА
  
  Максимальний розмір гранту – 560 000 грн
  В межах конкурсу планується підтримати до 36 проєктів.
  
  Тривалість проєкту: до 4 місяців
  Кінцевий термін подання проєктів: 28 червня 2026 року до 23:59
  
  До участі запрошуються: офіційно зареєстровані жіночі/феміністичні громадські організації із областей, визначених географією конкурсу, які
♦️ зобов’язуються узгоджувати свої дії в рамках проєкту із секретаріатом коаліції 1325 у відповідній області;
♦️ мають досвід реалізації грантових проєктів та успішного фінансового менеджменту і звітування (таким організаціям буде надано перевагу під час розгляду грантових заявок);
♦️ мають бухгалтера з досвідом підготовки фінансових звітів в грантових проєктах;
♦️ НЕ пов’язані з державними установами та політичними партіями.
♦️ членство організації у регіональних коаліцій 1325 не є обов’язковою умовою участі у конкурсі, проте буде вважитись перевагою при розгляді грантових заявок.
  
  ДЕТАЛЬНІ УМОВИ УЧАСТІ ЗА ПОСИЛАННЯМ: ПОРТАЛ УЖФ
  Довідково:
  «Жінки. Мир. Безпека: від локального до глобального»: посилення спроможності регіональних коаліцій 1325 та жіночих/феміністичних організацій у вісімнадцяти регіонах України з метою просування порядку денного «Жінки. Мир. Безпека» (ЖМБ).
  Проєкт спрямований на залучення жінок, особливо представниць вразливих груп до процесів розбудови миру та безпеки через освітні програми, надання грантів для реалізації обласних планів дій 1325, проведення комунікаційних кампаній і підтримку регіональних ініціатив. Особлива увага приділяється розвитку лідерських якостей жінок-ветеранок, внутрішньо переміщених осіб (ВПО) та жінок із сільської місцевості. Проєкт створює умови для їх активної участі в процесах прийняття рішень і запобігання гендерно зумовленому насильству, сприяючи побудові мирного та гендерно рівноправного суспільства в Україні. Проєкт виконується Українським Жіночим Фондом за фінансової підтримки Уряду Канади.

 Тема самогубств десятиліттями залишалася досить табуйованою через суспільні стереотипи, страх і стигматизацію в сфері особливостей психічного здоров’я. Проте замовчування такого явища абсолютно точно не впливає на зменшення кількості випадків.
  Якщо аналізувати рейтинг країн за даними ВООЗ по кількості суїциду, то поруч із країнами Африки які мають об’єктивні проблеми із рівнем життя, економічну стагнацію та критичний рівень безробіття, високі показники по поширенню ВІЛ/СНІДу, то наприклад в такій високо розвиненій інноваційній державі як Південна Корея випадки самогубств пов’язують саме із стигматизацією психічного здоров’я, високим суспільним та кар’єрним тиском, високими стандартами «успіху» та конкуренцією.
  Дійсно, для кожної людини підставою для фатального кроку може бути низка факторів. Проте головне, що варто пам’ятати – самогубству можна запобігти, а проста увага та небайдужість людей, які поряд – може врятувати життя.
  Дійсно за даними Всесвітньої організації охорони здоров’я щорічно у світі понад 800 тисяч людей вчиняють суїцид.
  У 2025 році в Україні кількість самогубств та спроб суїциду зросла до 17% порівняно з минулими роками. Тривожною тенденцією є збільшення кількості неповнолітніх, які скоюють самогубство. І досить часто це трапляється через те, що людина, яка перебуває в кризі не отримала необхідної підтримки, оскільки маркери її суїцидальної поведінки, які вказували на необхідність термінового втручання в ситуацію були непоміченими близькими та оточенням.
  Як професійно і вчасно побачити небезпечні тенденції у поведінці отримувачів послуг, як допомогти людині із суїцидальної поведінкою пережити складні моменти свого життя, які послуги надати у відповідній ситуації розбиралися на тренінгах: «Функції надавачів соціальних послуг при роботі з особами схильними до суїцидальної поведінки та їх сім’ями».
  Захід відбувся на базі Навчально-тренінгового центру соціальної роботи Полтавського обласного центру соціальних служб, який провели психологині та тренерки центру : Оксана Помагайбо та Людмила Василенко.
  Участь у заходах взяли 27 осіб – представників та працівниць центрів надання соцпослуг та соцслужб, які працюють з мешканцями області в 13 територіальних громад.
  Такі заходи підвищують професійний рівень працівників і покращують якість послуг.
  Адже важливо, щоб фахівці «першої контактної лінії» мали достатньо навичок для виявлення тривожний «червоних» прапорців психічного та психологічного стану людини, змогли вчасно зреагувати, допомогти та перенаправити за отриманням доступної кваліфікованої допомоги.
#тияк

  В квітні поточного року Кабінет Міністрів України ухвалив постанову №482, якою затверджено Порядку здійснення моніторингу стану виконання законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству, практики його застосування, заходів у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, підготовки та оприлюднення щорічного звіту за результатами моніторингу.
  Документ визначає єдиний механізм оцінки ефективності реалізації державної політики у цій сфері та виконання відповідного законодавства суб’єктами, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству.
 Новий порядок охоплює значно ширший перелік суб’єктів, ніж раніше. До відповідальних зокрема включено центральні органи Мінсоцполітики та Нацсоцслужбу, облвійськадміністрації, органи місцевого самоврядування – громади, правоохоронні структури, спеціалізовані служби (центри «Барнахус», мобільні бригади, кризові кімнати, гарячі лінії), а також заклади освіти та охорони здоров’я.
  Ключові зміни:
  - Системність: моніторинг проводитиметься щороку (до 1 квітня) на рівні громади, регіону та держави;
 - Цифровізація: впроваджується автоматизований обмін даними між освітніми реєстрами та системою соцсфери через платформу "Трембіта";
 - Критерії оцінки: аналізуватимуться не лише звернення, а й ефективність програм для кривдників, динаміка смертельних випадків і рівень задоволеності постраждалих якістю послуг.
  Моніторинг здійснюється з метою визначення фактичного стану дотримання вимог законодавства, виявлення проблем у практиці його застосування та формування пропозицій щодо вдосконалення державної політики.
  Порядок передбачає внутрішній моніторинг: кожна служба самостійно аналізує власну діяльність, та зовнішній моніторинг на чотирьох рівнях: громада (оцінка наявності кризових кімнат), регіон (аналіз роботи суб’єктів на рівні області), держава (глобальний зріз та моніторингові візити Нацсоцслужби), та міжнародному (виконання міжнародних зобов’язань України, зокрема у межах співпраці з ООН та Радою Європи, включаючи механізм GREVIO).
  Окремо визначено право громадських організацій здійснювати власний моніторинг. Результати таких оцінок підлягають врахуванню Мінсоцполітики та Нацсоцслужби під час формування та реалізації державної політики у відповідній сфері.
 12 червня представниці Департаменту соціального захисту населення ОВА, які координуючого структурного підрозділу з питань протидії та запобіганню домашньому насильству долучились до онлайн наради Нацсоцслужби щодо відпрацювання моніторингової карти, яка буде використовуватись при проведенні перевірок.
  Така карта має включати ключові показники зі створення та функціонування комплексної архітектури на рівні громади, яка включатиме: наявність місцевої програми з протидії та запобігання домашньому насильству; кадрово-ресурсне забезпечення надавача послуг; наявність інформаційно-цифрового забезпечення; ведення звітно-аналітичноїї інформації щодо постраждалих осіб та випадків; системи захисту персональних даних; інструментарій по роботі з постраждалими дітьми» робота гарячих ліній та спеціалізованих служб підтримки; дотримання вимог щодо формування безпечного та інклюзивного простору; надання правничої допомоги; ефективність корекційної роботи з кривдниками; проведення інформаційно-просвітницької роботи серед населення.
  За результатами моніторингу, відповідно до оновленого законодавства, до 1 квітня Нацсоцслужба буде оприлюднювати щорічний звіт. Уся інформація у звіті підлягає знеособленню з метою забезпечення захисту персональних даних.

  У зв’язку з численними зверненнями громадян щодо надання роз’яснень з питань реалізації прав цивільних осіб, позбавлених особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, а також членів їхніх сімей, Секретаріатом Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини спільно з центральними органами виконавчої влади, до компетенції яких належать зазначені питання, розроблено відповідні інформаційно-роз’яснювальні матеріали.
   Інформаційні матеріали доступні за посиланням:https://plsz.gov.ua/download/omb.pdf.

  Протягом минулого робочого тижня Директорка ДСЗН ОВА Людмила Корнієнко мала змогу відвідати всі райони області та поспілкуватись з керівниками та представниками територіальних громад. Говорили про нагальні проблемні та бар’єрні питання в реалізації соціальної політики на місцевому рівні, а також про потреби уразливих категорій мешканців.
 Під час зустрічей було акцентувано увагу на посиленні спроможної мережі комунальних надавачів соціальних послуг, зокрема створення таких установ тих в Мачухівський, Коломацькій, Ланнівській, Ромоданівській та Новогалещинській громадах. Адже соціальні послугу мають бути не лише якісними, а й доступними для мешканців за місцем проживання.
  Не менш важливим є і розвиток самих послуг: масштабування діючих інструментів та запровадження нових сервісів.
  Відтак, враховуючи ряд реформ, наскрізним питанням є створення можливостей для надання доглядових послуг: стаціонарного та денного догляду, підтриманого проживання та притулку в громадах. Це обумовлено як демографічним дисбалансом та наслідками війни, так і першу чергу потребами мешканців, які мають бути задоволені зі збереженням їх соціальної включеності в життя громади.
 Окремо учасники зустрічей проговорили і пріоритети щодо розвитку сімейно орієнтованих послуг та наявності достатньої кількості фахівців із соціальної роботи, які мають працювати із сім’ями на всіх етапах супроводу та виведення із складних життєвих обставинах.
 Такі послуги як раннє втручання, супровід під час інклюзивного навчання (асистент дитини), денний догляд та тимчасових відпочинок для батьків, які виховують дітей з інвалідністю вже надаються сотням родин в Полтавській області та є дієвим доповненням до реабілітаційних та інших заходів підтримки.
  Тому кожна громада, яка прагне інвестувати час та ресурси в людський розвиток, повинна працювати над запровадженням таких сервісів, в тому числі через механізми соціального замовлення та міжмуніципальної співпраці.
  Під час обговорення Людмила Корнієнко відмітила позитивну динаміку щодо збільшення кількості громад, які беруть участь в ініціативи з формування життєстійкості в межах Всеукраїнської програми підтримки ментального здоров’я #тияк.
  В поточному році до загального переліку учасників вже додались 5 громад: Диканська Чутівська, Білоцерківська, Білицька, Ромаданівська і відтепер в області діятимуть 17 центрів життєстійкості.
  Натомість до 23 червня ще триває черговий конкурсний відбір тергромад від Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю на запровадження цієї послуги, тому закликала громади до участі.
 Враховуючи, що 2026 рік – офіційно Рік вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, зосередила увагу учасників на важливості посилення підтримки чорнобильців в межах заходів місцевих цільових програм, а також більш ефективного використання коштів з обласного бюджету на забезпечення рецептурними ліками та зубопротезуванням.
  Працюємо далі в спільному діалозі задля посилення спроможності громад забезпечувати соціальний захист населення.

  Надання соціальних, як і будь яких інших публічних послуг ґрунтується на добровільності, бажанні та потребі отримувача. Адже успішність виведення особи чи родини із складних життєвих обставин, завжди залежить від ресурсноcті та зацікавленості отримувача у змінах в своєму житті, у готовності примати допомогу та працювати спільно з надавачем послуги над вирішенням питання.
  Проте, в ситуаціях які несуть загрозу життю та здоров’ю людини або дитини, зокрема у випадках домашнього або гендернозумовленого насильства, послуги надаються екстренно/кризово.
  Якщо питання корекційної роботи з кривдниками – це зона відповідальності органів соціального захисту громади, то підтримка родини чи осіб, а особливо дітей – пріоритет для надавачів соціальних послуг.
  Про організацію надання соціальної підтримки та допомоги особам, які постраждали від домашнього насильства та/або насильства за ознакою статі в територіальних громадах говорили під час тренінгового заходу в Полтавському обласному центрі соціальних служб.
  Участь у навчанні, яке провели досвідчені тренерки Центру Інна Горопашна та Людмила Дерев’янко, взяли 21 представник та представниця 14 територіальних громад Полтавщини.
  Під час заходу опрацьовано основі аспекти домашнього насильства, його причини та наслідки. Важливо розуміти, що на сьогодні домашнє насильства вже не обмежується лише фізичними та сексуальними діями, адже людини починають розуміти, що фінансовий утиск, економічна залежність та «поневолення», а також психологічний аб’юз через маніпуляції та залякування мають не менше негативних наслідків для здоров’я та благополуччя людини.
  Також в межах практичних вправ учасників навчали виявленню постраждалих осіб, здійснювати оцінку їх потреб, важливості забезпечення перенаправлення за іншими додатковими сервісами та посилення міжвідомчої співпраці.
  Окрему увагу приділено методам коректної та людиноцентричної комунікації з особами, які постраждали від домашнього насильства, через навички активного слухання; проявлення емпатії; доречної та «не нав’язливої» підтримки.
  Важливо розуміти, що ситуації домашнього насильства досить часто мають замкнений, зростаючий цикл – більш випадків мають тенденції до повторення та погіршення масштабів наслідків.
  Тому, родина яка мала випадки домашнього насильства, але продовжує жити в «звичному» побутово-суспільному режимі без якісних змін: корекції поведінки, методів виховання дітей, взаємоповаги тощо – повинна залишатись у фокусі уваги соціальних служб, щоб убезпечити від повторних випадків.
  Дякуємо представникам громад за активність у навчанні та готовність працювати з такою непростою категорією сімей.

  Надання соціальних послуг особам та родинам в складних життєвих обставинах чітко регламентовано нормативно-правовими актами та Державними стандартами надання таких послуг. Як і будь-яка сфера життєдіяльності, система соціального обслуговування населення ґрунтується на спроможній мережі надавачів соціальних послуг, які забезпечують підтримку населення з урахуванням їх потреб та індивідуального підходу.
  Важливо, що надавачами соціальних послуг вважають установи, заклади та організації, які незалежно від форми власності, фактично надають соціальні послуги та відповідають критеріям діяльності таких суб’єктів, а отже обов’язково внесені до Реєстру надавачів соціальних послуг.
  Сервіс є складовою Єдиної інформаційної системи соціальної сфери (ЄІССС), з яким Департамент соціального захисту ОВА та органи соцзахисту виконкомів тергромад активно працюють з 16 лютого 2023 року.
  Реєстр забезпечує механізм прозорості ринку надавачів соціальних послуг. Завдяки його функціонуванню держава та органи соціального захисту населення мають доступ до інформації про всіх надавачів соціальних послуг.
  На сьогодні до Реєстру надавачів соцпослуг від Полтавської області включені 126 організація, з яких зокрема 67 комунальні заклади тергромад (47 ЦНСП, 8 Терцентрів, 8 ЦСС, 4 центри реабілітації), 39 недержавних надавачів соцпослуг.
   Простими словами для чого це потрібно і чому це важливо?
  Враховуючи глобалізаційні процеси та важливість залучення додаткових ресурсів для забезпечення сталого розвитку територіальних громад та країни в цілому, саме включення надавача до державного Реєстру є обов’язковою умовою для участі в:
  - експериментальних та пілотних проєктів, які передбачають отримання фінансової та іншої підтримки за кошти державного бюджету та міжнародних фондів;
  - проектах та ініціативах з отримання грантової (міжнародно-технічної) та благодійної допомоги для забезпечення реагування на виклики війни, роботи з постраждалим населенням та уразливими категоріями громадян;
  - цільових програмах та заходах різного рівня, спрямованих на розвиток соціальної сфери.
   Куди необхідно звернутися для реєстрації організації у Реєстрі
  Суб’єктами реєстрації визначено виконавчі органи сільських, селищних, міських рад, які відповідно до Порядку забезпечують ведення Реєстру.
  Прийняття документів/відомостей, що подаються для внесення до Реєстру забезпечуються Реєстраторами - посадовими особами суб’єкта реєстрації, які мають відповідні права доступу до Реєстру https://poda.gov.ua/documents/146587
  Офіційна реєстрація організації, як надавача соціальних послуг дає можливість потенційним отримувачам соціальних послуг дізнатися про організацію та доступні послуги.
  Крім того, це змога претендувати на участь у експериментальних проєктах, які передбачають отримання фінансової та іншої підтримки за кошти державного бюджету та міжнародних фондів.
  Які способи подачі заяви для внесення організації до Реєстру
  Щоб організацію внесли до Реєстру, необхідно подати відповідну заяву:
  онлайн — через Соціальний портал Мінсоцполітики. Там буде доступний кабінет надавача соціальних послуг https://soc.gov.ua;
  у письмовому вигляді — звернувшись до реєстратора за місцем юридичної реєстрації організації. Це органи соціального захисту населення (ОСЗН) та центри надання адміністративних послуг (ЦНАП).
  Який перелік документів необхідно подати для внесення організації до Реєстру?
 Основними є два документи — сама заява та перелік соціальних послуг, які надає організація. Ознайомитися із повним переліком документів можна за посиланням: https://poda.gov.ua/documents/146587
  Термін розгляду заяви — до 5 робочих днів.
  Як змінити реєстраційні дані?
  Якщо відбулися зміни у організації, наприклад, адреса надання послуги, контактні дані, перелік соціальних послуг необхідно повідомити про це реєстратора. Для цього потрібно подати заяву: онлайн або письмову та документи, що підтверджують відповідні зміни.
 Важливо: якщо організація припиняє свою діяльність, у такий же спосіб можна подати заяву про виключення з Реєстру.
  Як сформувати витяг з Реєстру надавачів соціальних послуг?
  Витяг з Реєстру можна отримати як у паперовій формі, звернувшись до реєстратора, так і в електронному вигляді. Така опція доступна на головній сторінці Соціального порталу Мінсоцполітики. Натиснувши ,,Сформувати витяг”, ви будете перенаправлені до форми заповнення, в якій заповнюєте необхідні поля.
 Департамент соціального захисту населення ОВА заохочує заклади та організації, які планують розширювати сферу своєї діяльності та підтримувати населення як надавачі соціальних послуг «легалізувати» свою діяльність та внести дані до Реєстру.
  Довідкова інформація та консультації щодо включення до Реєстру надавачів доступні за телефоном відділу надання соціальних послуг Департаменту соціального захисту населення Полтавської ОВА (0532) 68-12-64.
#безбарєрність

  Українська міжвідомча делегація відвідала Королівство Швеції з обміну досвідом щодо запровадження та розвитку моделі Барнахус про роботі з дітьми, які постражадли від насильства.
  До складу делегації увійшли представники Міністерство соціальної політики, сім'ї та єдності України на чолі із першою заступницею Міністра Людмилою Шемелинець, директорка представництва HealthRight International (Право на здоровʼя) в Україні та виконавча директорка МБФ “Українська фундація громадського здоровʼя” Галина Скіпальська, координатори та координаторки регіональних центрів/просторів Барнахус, представники Офісу Генерального прокурора, UNICEF Ukraine, Державної служба України у справах дітей та організацій громадянського суспільства. Серед учасників візиту – Координаторка Простору Барнахус Полтавського обласного центру соціальних служб, психологиня Людмила Дерев’янко.
  Сьогодні в Україні діють 15 центрів Барнахус, де допомогу вже отримали понад 3 тисячі дітей, з яких понад 500 – завдяки діяльності полтавської команди - і це одна з найбільших сервісних мереж такого типу в Європі.
  Навчальний візит був покликаний не лише, для ознайомлення з кращими практиками такої ініціативи, а й для розуміння які аспекти можуть бути поліпшені або переглянуті в Україні.
  Барнахус у Швеції — це передусім про міжвідомчу довіру, а не про центри чи процедури. Дитина потрапляє в систему один раз, і далі система працює для неї.
  Основний принцип, який звучав на кожній зустрічі: після завершення процесу дитина має бути в кращому стані, ніж на його початку, адже психологічне відновлення дитини — не менш важливе, ніж правосуддя.
  Ще один важливий аспект — підтримка самих фахівців: супервізія, профілактика вигорання — це частина стандартної роботи в шведських Барнахусах.
 Окремою частиною програми візиту стала зустріч з Її Величністю Королевою Швеції Сільвією — засновницею World Childhood Foundation. Саме завдяки її особистому баченню модель Барнахус отримала потужний розвиток у Швеції та поширилася по всій Європі. Партнерство України з Childhood Foundation — це не лише підтримка окремих центрів Барнахус, а й участь у міжнародній спільноті, яка системно змінює підхід до захисту дітей.
  Україна вже не просто переймає чужий досвід, а й ділиться своїм. Адаптація моделі Барнахус до умов повномасштабної війни та роботи з дітьми, які пережили воєнні злочини, — це унікальний досвід, якого більше ніде немає. І він викликає щирий інтерес у міжнародних партнерів.
  Поїздка організована HealthRight International (Право на здоров'я) в Україні та World Childhood Foundation, за підтримку цього візиту та за партнерство, яке допомагає будувати систему захисту дітей, що витримує навіть найскладніші випробування.

  Підтримувати життя – це фундаментальна основа дієвої соціальної політики.
  Тому запровадження послуги підтриманого проживання на місцевому рівні – є тим сучасним рішенням, яке в собі поєднує інструментарій соціального обслуговування, забезпечення гідних житлових умов, соціальної включеності в суспільне життя, формування безбар’єрного простору, підтримку за запитом, а не за передбаченим стандартом.
  Підтримане проживання — це соціальна послуга, яка надає особам старшого віку та людям з інвалідністю, в тому числі які мають стійкі когнітивні та ментальні розлади, через створення можливості самостійного проживання в облаштованих умовах, проте не в закладі інституційного догляду.
  Послуга включає допомогу в побуті та ведення господарства, розвиток навичок самоорганізації, медичний патронаж (моніторинг), сприяння в отриманні юридичної допомоги та переправлення до інших фахівців.
  На сьогодні послуга не має широкого запровадження, адже є досить новою та умовно «проміжною» формою між обслуговування маломобільних громадян за місцем проживання (догляд вдома) та наданням послуги стаціонарного догляду.
  Проте, розуміючи об’єктивні переваги підтриманого проживання як для людини-отримувача послуги, так і для самої громади, на Полтавщині активно працюють над запровадженням та розвитком такої послуги.
 Днями представники територіальних громад Полтавщини пройшли навчання на тему „Професійна підготовка фахівців із соціальної роботи до впровадження послуги підтриманого проживання”, яке провели досвідчені тренерки Полтавського обласного центру соціальних служб.
 Протягом трьох навчальних днів 19 представників громад з числа керівників, завідувачів відділень, фахівців із соціальної роботи та соціальних працівників опановували ключові аспекти підтриманого проживання – послуги, яка ґрунтується на людино центричному підходів, важливості створення інклюзивного середовища для осіб, які потребують сторонньої допомоги.
  За результатами навчання, учасники змогли сформувати цілісне та системне розуміння моделі підтриманого проживання як сучасної альтернативи інституційному догляду, поваги до гідності та самостійності особи. Важливості постійної взаємодії з отримувачем послуг, як з учасником процесу, які адаптується під потреби, а не навпаки. Окрему увагу приділено важливості запровадження мультидициплінарних підходів та дій таких команд на практиці.
  Учасники відпрацювали інструменти оцінювання потреб отримувачів послуг, аналізу отриманої інформації, визначення ступеня індивідуальних потреб, формулювання цілей за принципом SMART, розробки індивідуальних планів підтримки, моніторингових процесів.
  Під час групової роботи, виконання вправ і рольових ситуацій значно посилилися навички командної взаємодії – учасники краще зрозуміли важливість узгодженості дій, ефективної комунікації, розподілу ролей та спільної відповідальності за результат. Не менш важливим результатом є і формування сталої орієнтації на цінності клієнтоцентричного підходу — повагу до гідності, автономії, права вибору та самовизначення отримувача послуг.
  Крім того, учасники змогли визначити конкретні кроки для впровадження отриманих знань і навичок у свою професійну діяльність. Зокрема, це стосується удосконалення практик оцінювання потреб, перегляду підходів до планування індивідуальної підтримки, покращення взаємодії в команді, а також впровадження більш чутливого та етичного підходу у роботі з отримувачами послуг.
  Заходи проведені на базі Навчально-тренінгового центру соціальної роботи Полтавського обласного центру соціальних служб.
#безбарєрність

  Спеціалізована служба Простір «Барнахус» Полтавського обласного центру соціальних служб продовжує працювати у звичному режимі. Онлайн судові засідання, інтерв’ювання дітей, які постраждали або стали свідками насильницьких дій, корекційна робота та психосоціальна підтримка родин – все це буденність, за якою приховані долі дітей, які пережили травмівний досвід.
  Майже 2,5 роки тому, коли ініціатива розпочиналась спільного з Дитячого фонду ООН UNICEF Ukraine у співпраці з Представництвом HealthRight International в Україні, ніхто не міг навіть уявити, що Простір матиме таку затребуваність та стане дійсно ефективною моделлю міжвідомчої співпраці, підтримки дітей та їх родин.
  Відтак, починаючи з 2024 року, на базі простору психосоціальною підтримкою охоплено понад 515 дітей в межах 613 процесуальних дій/кримінальних проваджень. На сьогодні підготовлена команда психологинь та фахівчинь Простору «Барнахус» не одноразово підтвердили свою високу професійність, а сама ініціатива – є дійсно успішною практичною формою соціальної роботи, яка інтегрована в процеси правосуддя.
 Наприкінці травня до з моніторинговим візитом до Простору завітали міжнародні партнери: Джоель Боргстрем Старший Програмний менеджер програми Всесвітнього фонду дитинства Childhood та Ольга Лопушанська заступниця директорки з програмних питань Представництва HealthRight International в Україні "Право на здоров'я" (HealthRight International) в Україні.
  Гості мали змогу ознайомитись з діяльністю Простор; поспілкуватись з командою та обговорити практики надання комплексної допомоги дітям, постраждалим від насильства; важливості підтримки та посилення міжвідомчої взаємодії, забезпечення сталості послуг, а також визначенню актуальних потреб і можливостей подальшого розвитку Центрів Барнахус в Україні.
#тияк #Барнахус

  8 червня – визначна дата в українській жіночій історії, яку запропоновано вважати Днем фемінізму в України на честь дня народження Наталії Кобринської - Жінки, з якої почалася історія українського організованого жіночого руху.
  Сьогодні цей день покликаний підкреслити внесок українок у боротьбу за рівність, привернути увагу до важливих гендерних питань та вшанувати спадщину тих, хто стояв біля витоків українського емансипаційного руху.
  Пані Кобринська - письменниця, публіцистка, філософиня, громадська діячка — вона першою не просто писала про права жінок, а створила платформу для їхньої дії. У 1884 році організувала в Івано-Франківську першу жіночу організацію на українських землях. Це був фемінізм ще без слова «фемінізм» — глибоко практичний, зосереджений на освіті, літературі, самоусвідомленні.
  У 1887 році разом з Оленою Пчілкою вона видала «Перший вінок» — перший жіночий альманах в українській історії. У ньому надрукувалися Леся Українка, Ганна Барвінок, Дніпрова Чайка, інші авторки, які підняли теми, на той час майже табуйовані: рівність, доступ до знань, роль жінки в суспільстві. Вперше українська жінка заговорила не як персонаж, а як авторка. Фемінізм Кобринської був глибоко українським.
  Не запозиченим, а народженим із реального досвіду жінок, позбавлених політичних прав, часто — і прав на мову, освіту, власну думку. Вона не боролася «проти чоловіків» — вона боролася за участь жінок у культурі, у розвитку суспільства, у формуванні національного голосу. Її фемінізм — це про повагу до себе й до інших.
  Вона вірила, що література має силу змінювати реальність, тому й писала: «Ми поклали собі метою впливати на розвій жіночого духа через літературу…» І справді вплинула.
  Більше 140 років українському жіночому руху. І сьогодні, як ніколи, ми бачимо, що боротьба за рівність — це не щось далеке чи «модне». Це про жінок, які служать у війську, засновують волонтерські штаби, ведуть медіа, ухвалюють рішення, піднімають економіку. Про жінок, які не чекають, що їм дозволять — а діють. 8 червня — це не просто дата. Це день, коли українська жінка вперше сказала: «Я маю право»

  У січні–лютому 2027 року в Україні відбудеться Універсальний періодичний огляд (УПО) – ключовий механізм ООН для оцінки ситуації з правами людини в країнах.
  Це буде перший УПО для України з 2017 року після перерви, спричиненої повномасштабним вторгненням Російської Федерації.
  Під час огляду Україна:
  звітуватиме про досягнутий прогрес у зміцненні прав людини;
  отримає рекомендації від держав-членів ООН щодо подальшого вдосконалення.
  Громадянське суспільство відіграє важливу роль у цьому процесі. Ми заохочуємо громадські організації, представників та представниць громадянського суспільства, а також правозахисників та правозахисниць поділитися своїми висновками та думками щодо ситуації з правами людини в Україні.
  Матеріали повинні:
  містити достовірну інформацію про розвиток ситуації з правами людини з 2017 року;
  висвітлювати основні проблеми, найкращі практики та практичні рекомендації.
  Дедлайн для подання матеріалів: 17 липня.
  Повна інформація про участь громадянського суспільства в Універсальному періодичному огляді доступна за посиланням: https://www.ohchr.org/en/hr-bodies/upr/ngos-nhris

  Все починається зі слова… Ним можна підтримати, зарадити, проявити цікавість або навпаки нанести образу чи показати свою непрофесійність. Дійсно, коректна комунікація, яка в першу чергу бачить у співрозмовнику людину, а вже потім її фізичні та ментальні особливості розвитку є невід’ємною складовою формування безбар’єрного простору в Україні.
  Вона транслює загальну форму спілкування, яке вільне від упереджень, стереотипів, дискримінації та штучних уявлень про людину. Створює інклюзивне та безпечне середовище через повагу до гідності людини та вільного доступу до інформації.
  На сьогодні питання безбар’єрної комунікації, особливо установах «першого контакту» з мешканцями, набуває додаткового значення. Адже майже кожен мешканець так чи інакше має свій травмівний досвід, накладений війною. Хтось чекає сина з полону, хтось вимушений був залишити свою домівку, хтось постраждав від «прильоту», а хтось втратив свою рідну людину на завжди…
  Про основі аспекти безбар’єрного спілкування з людьми з інвалідністю, особами старшого віку, уразливими категоріями громадян та людьми, які пережили травмівний досвід говорили в Департаменті соціального захисту населення ОВА. До участі долучились представниці відділів Департаменту, які забезпечують прийом та консультування громадян, а також фахівчині фронт-офісу Обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат.
  Своїм досвідом та цікавими кейсами, які можуть допомогти в роботі з заявниками та клієнтами ділилась керівниця психологічної служби ГУ ДСНС України в Полтавській області Юлія Фалєєва. Дійсно, саме комунікативна складова є тією невід’ємною складовою «невидимої» доступності, яка має ґрунтуватись на етичному спілкуванні, якісній взаємодії, адаптованості інформації та цифрових інструментів, а головне - спосіб спілкування, коли зроблено все, щоб людині було зрозуміло, спокійно і не соромно звернутися за допомогою.
  Під час заходу зосереджено увагу на принципах «спочатку людина», важливості використання чутливої лексики, уникання метафор, гіперопіки, стигм, чіткого балансу між емпатичністю та жалістю, меж між допомогою та повагою до автономії, важливості невербальних аспектів при спілкуванні.
  Для наочності в Департаменті розміщені інформаційні стенди, які підкреслюють, що людина – важливіша за будь які соціальні статуси, нозології та емоції, а спільне завдань для держави – зробити так, щоб зручно було всім.

  Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю оголосив відбір територіальних громад для участі в експериментальному проєкті із надання комплексної соціальної послуги з формування життєстійкості.
  Ініціатива реалізується відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 19 листопада 2025 року № 1505.
  До участі запрошуються виконавчі органи сільських, селищних і міських рад, районні у містах ради (у разі їх утворення), військові адміністрації населених пунктів, районні в місті Києві державні адміністрації, а також надавачі соціальних послуг.
  Територіальні громади можуть долучитися до проєкту за власною ініціативою. Також передбачена можливість спільної участі кількох громад, якщо територію міста поділено на райони. Для кожної відібраної громади на конкурсній основі буде визначено одного надавача комплексної соціальної послуги за бюджетні кошти.
  Уповноважений орган громади має забезпечити підготовку або наявність приміщення для центру життєстійкості, фінансування його утримання, призначення соціального менеджера громади та організацію роботи центру відповідно до законодавства.
  Подати заяву та пакет документів можна в електронній формі з 27 травня до 23 червня 2026 року (до 16:00 включно) на адресу: info_konkurs@ispf.gov.ua
  Заяви приймаються протягом 20 робочих днів з дати публікації оголошення.
  Консультації з питань подання документів для тергромад надає відділ організації надання соціальних послуг:
  (044) 293-17-63,
  (044) 293-17-42 (багатоканальний).
  Графік роботи:
  щоденно (крім вихідних) - з 09:00 до 18:00,
  у п’ятницю - до 16:45.
  Детальні умови участі, вимоги до уповноважених органів і перелік необхідних документів — на сайті Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю:
  https://surl.lu/ehczgw

  Розпорядженням КМУ від 25 лютого 2026 р. № 214-р. затверджено Національний план дій з виконання резолюції Ради Безпеки ООН 1325 «Жінки, мир, безпека” на період до 2030 року та заходи з його реалізації.
  Задля забезпечення його локалізації на місцевому рівні в області проведено активну роботу щодо формування обласного плану дій, який врахував би особливості соціально-економічного розвитку регіону, демографічну та безпекову ситуацію.
  З метою забезпечення максимального врахування всіх ключових складових, а також залучення представників експертного та громадського середовища було утворено міжвідомчу робочої групи з формування Обласного плану заходів щодо виконання в області Національного плану дій з виконання Резолюція Ради Безпеки ООН 1325 „Жінки, мир, безпека” на період з 2026 року.
  До складу грому увійшли 14 представників/-ць структурних підрозділів ОВА, 4 представниці сектору безпеки і оборони, 18 представників/-ць громадських організацій-сторін «Коаліції 1325 Полтавщина».
  Протягом 2 місяців кропіткої роботи, понад 10 онлайн зустрічей та індивідуальних галузевих консультацій проведених Департаментом соціального захисту населення ОВА під модерацією гендерної експертки та аналітикині, представниці БО «ПС-Центр» Юлії Малько. Окрім структурних підрозділів ОВА до розробки Плану долучились Полтавський обласний центр соціальних служб, Центр допомоги врятованим в м.Полтаві, Гендерний центр НУ “Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка, БО «Світло Надії», ГО «Кременчуцький антикорупційний центр», ГО «Сила любові», ГО «Жіночий хаб 2.0», ГО «Лідерка», ГО «Інша жінка», ГО «Консультаційний центр підтримки та розвитку бізнесу», БО «БФ «Позитивні жінки Полтава» та інші.
  Від сектору безпеки і оборони активно брали участь у роботі представниці Управління патрульної поліції в Полтавській області Марина Зінюха та Євгенія Кривошапка та керівниця психологічної служби ГУ ДСНС в Полтавській області Юлія Фалєєва.
  22 травня 2026 року обласний план офіційно затверджено заступником Полтавської ОВА та розміщено на порталі за лінком https://poda.gov.ua/attachments/207872
  Обласний план дій має 4 стратегічні цілі, які відповідають структурі НПД, 29 завдань та 110 заходів, потенційними виконавцями значної частини з них є громадський сектор, зокрема сторони «Коаліції 1325 Полтавщина».
  Полтавщина увійшла у п’ятірку перших регіонів, які затвердили такий план в поточному році, а також спромоглась вмотивувати громади до розробки місцевих планів дій.
 Полтавська, Миргородська, Лубенська, Хорольська, Сенчанська, Глобинська, Новогалещинська, Петрівсько-Роменська громади вже активно включились в процес.
  Пряцюємо разом нам посиленням ролі жінок в процесах відновлення та миротворення.

  Втрачений час – єдиний ресурс, який точно неможливо поновити. В питаннях розвитку дитини, особливо раннього віку, яка має ризик отримання інвалідності, складні захворювання з раннього віку та зростає з особливими освітніми потребами, час завжди грає «проти». Чим раніше буде здійснене діагностування та спрямування до інших спеціалістів за потребою, тим більша вірогідність успіху.
  Дійсно наявна статистика говорить, що понад 3% всіх дітей до 18 років в області мають встановлену інвалідність. Не менш показово, що серед дітей до 6 років показник також зберігається на рівні 3%. Загальний показник свідчить, що діти з інвалідністю раннього віку (від 0 до 6 років) складають 14,5% від загальної кількості дітей з інвалідністю до 18 років.
  Це обґрунтовує важливість застосування практик раннього втручання, як форми корекційної роботи, яка позитивно впливає на динаміку проходження реабілітаційних процедур в майбутньому, запобігає регресу та «відкату» в фізичних та ментальних навичках дитини, покращує емоційно-психологічний стан батьків, а отже запобігає ранньому сирітству, як одному як негативних наслідків ранньої інвалідизації дитини.
  Кожна дитина пізнає світ у своєму темпі і потребує різного обсягу зусиль з боку дорослих, особливо, якщо мова йде про дітей із порушеннями розвитку. Важливо інвестувати у розвиток таких дітей у ранньому віці, адже це допомагає уникнути більш серйозних проблем у майбутньому.
  Раннє втручання є фаховою відповіддю, коли батьки помічають червоні прапорці в розвитку дитини, мали перестороги ще в процесі перебігу вагітності або народили дитину передчасно. Адже це послуга міждисциплінарної допомоги сім’ям, яка спрямована на покращення розвитку дитини та підвищення якості життя родини.
 На сьогодні послуга раннього втручання, як складова стратегії формування безбар’єрного простору України до 2030 року та флагманська ініціатива Мінсоцполітики, активно розвивається в Полтавській області.
 Ключовим аспектом забезпечення надання послуги безперечно є підготовлена команда фахівців, які пройшли відповідне навчання та сертифікацію.
 Наразі така послуга доступна в 5 територіальних громадах області: Полтавській, Кременчуцькій, Лубенській, Пирятинській та Шишацькій, надання якої забезпечують 5 сертифікованих команд фахівців, які пройшли відповідне навчання.
  Послугою раннього втручання наразі охоплені понад 160 дітей та їх родин. В підготовленій інфографіці Ви знайдете дані щодо змісту послуги, складу команд фахівців надавачів послуг та контакти, за якими можна отримати консультацію або записатись на діагностичний прийом.
  Головне пам’ятати, що Раннє втручання – це коли ти можеш отримати допомогу для своєї дитини та підтримку для родини.
  #Полтавщина_безбарєрна #ПолтавщинаНТБ2026 #безбарєрність

  Некоректне слово, надмірна жалість або зверхність можуть стати для людини таким самим бар'єром, як круті сходи. Вони можуть викликати стрес, тривогу та почуття відторгнення. Натомість повага та екологічне спілкування повертають ментальний спокій.
  До Тижня безбар'єрності платформа Дія.Освіта в межах ініціативи першої леді Олена Зеленська «Без бар'єрів» зібрала 5 золотих порад з комунікації з різними людьми.
  Гортайте карусель
  Дивіться безоплатні освітні продукти в розділі «Безбар’єрність» на платформі Дія.Освіта
https://osvita.diia.gov.ua/catalog/topic/barrier-free та спілкуйтеся без упереджень із «Довідником безбарʼєрності» https://bf.in.ua/.
  #Полтавщина_безбарєрна #ПолтавщинаНТБ2026 #безбарєрність

  Впровадження гендерно орієнтованих підходів важливе для забезпечення соціальної справедливості, ефективного використання державних чи місцевих ресурсів та ухвалення збалансованих рішень.
  Це дозволяє виявити приховані нерівності і гарантувати, що напрямки політики, послуги та бюджети враховують реальні потреби кожної категорії населення, а не уявлення про них.
  В процесах відновлення, які мають бути розпочати вже зараз, аби не втратити наявний потенціал та ресурси в майбутньому, роль жінок є визначальною. Як в питаннях забезпечення демографічного відтворення, розвитку послуг, зміни професійних орієнтирів та експертного зростання, так і щодо присутності в секторі безпеки.
 Одним із стратегічно важливих документів в цьому питанні є Резолюція Радбезу ООН 1325 «Жінки.Мир.Безпека» та Національний плану дій до 2030 року.
  В області проведено суттєву роботу в питанні локалізації Національного плану та посилення експертності в першу чергу через створення «Коаліції 1325 Полтавщина» та відпрацювання Обласного плану дій 1325 до 2030 року.
  Полтавщина увійшла у п’ятірку перших регіонів, які затвердили такий план в поточному році, а також спромоглась вмотивувати громади до розробку місцевих план дій.
 Полтавська, Миргородська, Лубенська, Хорольська, Сенчанська, Глобинська, Новогалещинська, Петрівсько-Роменська громади вже активно включились в процес.
  Про це говорили за круглим столом з представниками Посольства Канади в Україні за участі заступника начальника Полтавської облвійськадміністрації Євгена Кончаковського, директорки Департаменту соціального захисту населення ОВА Людмили Корнієнко та директорки зі стратегічного розвитку Українського жіночого фонду Наталії Карбовської.
 Захід об’єднав представниць правоохоронних органів, структурних підрозділів обласної військової адміністрації та експертного середовища, які беруть активну участь у роботі неформального об’єднання «Коаліція 1325 Полтавщина».
 Окрему увагу в обговоренні приділено процесам реінтеграції жінок-ветеранок та їх ключовій ролі в процесах відновлення.
 Якісні та доступні послуги, адаптованість середовища для забезпечення максимальної включеності ветеранок та ветеранів в цивільне життя після повернення, посилення соціальної згуртованості – завдання, які наскрізні сьогодні та працюють з перспективою на «завтра».
  Не меншої ваги має формування суспільної свідомості та поваги до образу ветерана і ветеранки, всебічної підтримки їх родин, дотримання прав та свобод всіх категорій населення, яке постраждали внаслідок агресії ворога.
  Працюємо разом, над подоланням гендерних стереотипів та бар’єрів задля забезпечення стійких процесів відбудови та відновлення.

  Продовжуємо інфокампанію з підвищення обізнаності населення щодо якісних сервісів, які підвищують індивідуальну мобільність людей, а отже формують безбарʼєрний постір.
  
  Дійсно, доступність важлива та стосується кожного. Адже життя настільки динамічне та мінливе, що речі, які здавалось би не потрібні сьогодні - вже завтра можуть стати критичною необхідністю.
  Одним із важливих інструментів безбарʼєрного середовища є послуга «соціального таксі» - спеціалізована транспортна послуга, призначена для підвезення людей з інвалідністю, літніх людей та інших маломобільних груп до соціально важливих об'єктів (органів соцзахисту, лікарні, реабілітаційні центри, держустанови тощо).
  Щороку 2 тисячі мешканців області скористуються послугою соціального таксі, а громади відповідно надають понад 10 тисяч таких послуг. Для когось – це може бути одноразова поїздка для оформлення документів чи проходження обстеження, для когось – це майже щоденні поїздки на життєважливу процедуру гемодіалізу або реабілітаційні процедури.
  
  Наразі «соціальне таксі» доступне в 36 громадах області, а 27 громад мають інклюзивні авто, обладнаних підйомними платформами для перевезення людей з інвалідністю, які пересуваються на кріслах колісних. Протягом останніх років спостерігається позитивна динаміка до розширення автопарку, як за рахунок підтримки донорських організацій та закордонних громад-побратимів, так і за участі соціально відповідального бізнесу.
  
  Послугу сміливо можливо віднести до першочергових для осіб з інвалідністю, особливо в сільській місцевості, де недостатній рівень розвитку соціальної інфраструктури. Тому досить часто, інструмент «соцтаксі» - це чи не єдиний спосіб для маломобільної особи отримати інші важливі послуги в громаді та області в доступному форматі.
  
  Щоб отримати послугу «соцтаксі», необхідно звернутися із заявою та документами до виконкому територіальної громади за місцем проживання або центру надання соцпослуг/терцентру соцобслуговування громади.
  Для зручності, контактні номери центрів оформлено в інфографіку, а також розроблено інтерактивну карту «соцтаксі», яка доступна за посиланням https://surl.li/ftauyn
  
  #Полтавщина_безбарєрна #ПолтавщинаНТБ2026 #безбарєрність

  Безбар’єрність – це в першу чергу про рівність прав та можливостей для всіх без виключення. Жінки та чоловіки, незалежно від інших життєвих факторів, приналежності до категорій чи груп, повинні мати однакові можливості та доступ до сервісів, працевлаштування та кар’єрного зростання, процесів прийняття рішень та громадського впливу, а головне - вільними від стереотипів та дискримінації.
  Задля посилення експертності в питаннях оцінки політик та процесів на місцевому рівні щодо врахування принципів рівності між жінками та чоловіками представниці Полтавської області долучитись до третьої хвилі навчання Академії фахівців і фахівчинь з проведення гендерного аудиту.
  
  Важливо, що гендерний аудит – це не формальна процедура, а інструмент якісних змін у роботі органів влади. Він дозволяє переосмислити управлінські процеси, підвищити ефективність рішень і забезпечити рівний доступ до можливостей для всіх.
  
  Участь у навчанні взяли начальниця відділу сімейної та гендерної політики Департаменту соціального захисту населення ОВА Надія Проскурня та гендерна експертка та аналітикиня, членкиня секретаріату «Коаліція 1325 Полтавщина» Юлія Малько.
  Програма Академії базується на затверджених Міністерством соціальної політики України методичних рекомендаціях, пораднику ООН Жінки «Гендерний аудит: дорожня карта проведення та практичні поради», а також на практичному досвіді експертів і експерток ООН Жінки.
  
  Програма охопила як теоретичні основи, так і практичні інструменти, зокрема:
  • гендерно відповідальне врядування;
  • методологія та етапи проведення гендерного аудиту;
  • ⁠аналіз організаційних документів і кадрових даних;
  • ⁠якісні методи збору інформації;
  • ⁠формування звіту та розроблення дорожньої карти впровадження змін.
  Особливий акцент зроблено на практичній роботі: учасники та учасниці виконували вправи, моделювали процес проведення аудиту та напрацьовували рекомендації для впровадження гендерно чутливих рішень у своїх органах.
  
  Навчальна програма в першу чергу мала за мету сприяння розвитку інституційної спроможності органів державної влади, організацій, підприємств, установ різних форм власності у проведенні гендерного аудиту та впровадженні принципів гендерної рівності в робочому середовищі шляхом підготовки фахівців та фахівчинь з проведення гендерного аудиту.
  Отримані знання допоможуть учасникам і учасницям посилити реалізацію державної політики рівних прав і можливостей жінок і чоловіків та впроваджувати гендерно відповідальні зміни в інституціях, зокрема в контексті європейської інтеграції України.
  Важливим результатом роботи Академії є формування Мережі практиків і практикинь з проведення гендерного аудиту – платформи для обміну досвідом, інструментами та кращими практиками, яка сприятиме сталості змін у державному секторі.
  Академію фахівців і фахівчинь з проведення гендерного аудиту започатковано ООН Жінки в Україні за фінансової підтримки урядів Данії, Норвегії та Швеції у співпраці з Урядовою уповноваженою з питань гендерної політики, Національним агентством України з питань державної служби (НАДС) та Вищою школою публічного управління.
  #Полтавщина_безбарєрна#ПолтавщинаНТБ2026, #безбарєрність

  Інформаційну складову Національного тижня безбар’єрності 2026 року починаємо з допоміжних засобів реабілітації, а саме способів їх отримання.
  Доступність якісних засобів реабілітації – якісно впливає на побут та життєдіяльність маломобільних груп населення та осіб з інвалідністю.
  В період з січня по квітень 2026 року за рахунок програми державної підтримки мешканці області отримати у користування понад 8 тисяч засобів реабілітації. На це з державного бюджету спрямовано майже 103 млн.грн, в тому числі 4,4 млн.грн на проведення поточного ремонту засобів, які вже в користуванні.
  До ДЗР відносяться:
  • протезно-ортопедичні вироби (включаючи ортопедичне взуття),
  • спеціальні засоби для самообслуговування та догляду,
  • пристрої для пересування,
  • засоби для підйому і переміщення,
  • меблі та інші спеціалізовані оснащення,
  • спеціальні засоби для орієнтації, спілкування та обміну інформацією.
  З повним переліком можна ознайомитись тут https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1003-19#Text
  Нагадуємо, що подати заяву на отримання ДЗР стало простійше та доступніше. Це можна зробити пройшовши авторизацію як через Соціальний портал Мінсоцполітики https://soc.gov.ua, так і через Електронний кабінет особи з інвалідністю https://ek-cbi.msp.gov.ua/"
  Формат письмової заяви також доступний, як і раніше без змін.
  Це можна зробити, звернувшись до однієї з найближчих установ у вашій громаді:
  до центру надання адміністративних послуг (ЦНАП);
  до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення (ОСЗН);
  до територіального відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (ФСЗОІ).
  Подаючи заяву про забезпечення засобом реабілітації, потрібно додати такі документи:
  висновок або інший документ, що підтверджує потребу в засобах реабілітації;
  паспорт/свідоцтво про народження або інший документ, що підтверджує особу;
  ідентифікаційний код.
  Зверніть увагу! В окремих випадках можуть бути потрібні додаткові документи.
  Крім того, подати заяву можна через працівника територіального відділення ФСЗОІ або через соціального працівника закладу, в якому отримуєте медичну або реабілітаційну допомогу.
  За різних обставин людина може потребувати технічних засобів реабілітації.
  Погіршення здоров’я та рухової активності у поважному віці; тривалий післяопераційний або реабілітаційний період; травма на виробництві або поранення внаслідок бойових дій та багато інших факторів можуть ускладнити побутове життя людини на коротко або довготривалий термін.
  Для того, що підтримати мешканців громад, при місцевих надавачах соціальних послуг (центрах надання соцпослуг та терцентрах) не один рік успішно діють 58 пунктів видачі ДЗР у тимчасове користування.
  Звернувшись до надавача послуг при якому діє такий пункт прокату потребуюча особа може, на визначений термін, згідно укладеного договору взяти у користування наявний засіб.
  Наразі обмінний фонд пунктів прокату нараховую понад 9,4 тисячі одиниць засобів реабілітації: ходунки, палиці, милиці, крісла колісні різних модифікацій та інше.
  При укладенні договору надаються наступні документи:
  - заява про забезпечення засобом реабілітації;
  - копія паспорту потребуючої особи;
  - довідка про доходи та медичний висновок з лікарняного закладу про потребу у засобі реабілітації (якщо особа не перебуває на обслуговуванні центру, не має встановленої групи інвалідності);
  - довідка про встановлену групу інвалідності (для осіб, які чекають державного забезпечення технічним засобом реабілітації).
  Після закінчення строку прокату засіб реабілітації повертається до пункту тимчасового користування.
  Для зручності всі пункти видачі ДЗР нанесені окремим шаром на інтерактивну мапу надавачів соцпослуг, яка доступна за посиланням https://surl.li/baihqu .
  Перейдіть за посиланням на мапу ---> в лівому меню оберіть категорію “Пункти видачі ДЗР” ---> зверніться до надавача соцпослуг в своїй громаді.
  #Полтавщина_безбарєрна #ПолтавщинаНТБ2026 #безбарєрність

  Напередодні тижня безбар'єрності маломобільних мешканців області запрошують пройти опитування
  Як часто Ви чуєте термін «маломобільна особа»? А чи знаєте, які саме категорії осіб входять до цієї групи?
  Дійсно, група мобільності людини це не тотожність до наявності інвалідності.
  Це низка факторів та фізичних станів людини, які впливають на її здатність самостійно та безперешкодно переміщуватись в просторі, виконувати побутові справи та отримувати доступ до об’єктів та сфер життєдіяльності: освіта, робота, публічні послуги, громадський транспорт та інше.
  На виконання Заходів реалізації Національної стратегії із створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 року, Департаментом соціального захисту населення облвійськадміністрації систематично проводиться анкетування мешканців області, з числа маломобільних категорій населення щодо визначення їх потреб та бар'єрних аспектів при взаємодії з громадою, соціальною інфраструктурою тощо.
  До маломобільних категорій громадян належать:
  особи з інвалідністю; люди, які мають порушення здоров’я або проходять реабілітацію після складної хвороби чи травми;
  особи, які мають труднощі в самостійному пересування;
  особи похилого віку (+60 років);
  вагітні жінки;
  жінки та чоловіки, які мають дитину раннього віку в дитячому візку;
  особи, які виховують, опікуються, доглядають за дитиною чи особою з інвалідністю;
  особи, які опікуються та доглядають за ліжкохворою особою або людиною, яка пересувається за допомогою ДЗР (крісло колісне, милиці, ходунки тощо);
  особа, яка має нестандартні параметри тіла (значно більшою або меншою за середню масу тіла, низького чи зависокого зросту.
  Якщо Ви відноситесь до маломобільної категорії громадян або проживаєте безпосередньо з такою особою та здатні оцінити бар’єри, які є у просторі Вашої громади запрошуємо пройти анкетування за посиланням: https://forms.gle/bb8ytxiS4EEAEAHZ8
  Зазначені агреговані дані будуть використовуватись для розробки цільових обласних програм та прийняття управлінських рішень.
  Прохання заповнювати одну анкету від однієї особи.
  Заздалегідь вдячні за участь та співпрацю.
  #Полтавщина_безбарєрна#ПолтавщинаНТБ2026, #безбарєрність .

  15 травня Україна разом з міжнародною спільнотою відзначає День сім'ї.
  Родина – це осередок життя, традицій, підтримки та моральних цінностей. Це соціальна «колиска» для зростання та виховання нового покоління. Стійка цеглинка у великому механізмі суспільства, яка робить націю незламною.
  Сім’я – це не просто кровні чи побутові зв’язки. Це подружжя споріднених людей, незалежно від наявності документального підтвердження. Це соло-мама або соло-тато з дитиною, які без прив’язки до гендерних ролей, роблять все можливе і неможливе, щоб дати все найкраще в житті своїм дітям.
  Сім’я – це батьки «по сердцю», які свідомо наважились на героїчний вчинок подарувати родинне тепло, любов та опіку самотній дитині – зміни її статус з «чужої/нічийної» на «рідну».
  Родина – це повноцінна, пожиттєва та спільна робота над відносинами, вихованням, побутом та доглядом, вирішенням проблем та різних ситуацій.
  Ци виховання, догляд, корекція та реабілітація дитини з інвалідністю - бо є віра, що все можливо подолати та виправити. Зробити з неможливого-можливе.
  Бути батьками - це одночасно бути доглядальником, вихователем, лікарем, вчителем, психологом, кризис-менеджером, сімейним медіатором, водієм, логістом. Бути тим, ким потрібно для твоєї родини "тут" і "зараз".
  Безперечно, більшість родин мають внутрішній ресурс та стимул для вирішення своїх життєвих питань.
 Проте, для сімей, які опинились в складних життєвих обставинах та не мають змоги подолати їх самостійно, на допомогу приходять сервіси, зокрема соціальні, доступні у громадах. Головне – ніколи не боятись та не сторонитись приймати допомогу.
 З метою подолання або мінімізації негативного впливу життєвих обставин, відновлення соціального функціонування сімей з дітьми та поліпшення їх якості життя, шляхом соціальної підтримки надавачами соціальних послуг територіальних громад протягом звітного періоду соціальними послугами було охоплено 1273 сім'ї/особи (2307 дітей)
  Говорячи про це соціальне свято, не можна оминути тему важливості розвитку сімейних форм виховання, адже кожна дитина заслуговує на зростання в родинному теплі, турботі та любові, мати змогу отримати підтримку та дружнє плече від близької людини.
  Наразі на Полтавщині діють понад 100 прийомних родин, в яких виховуються більше 200 дітей, а також 40 дитячих будинків сімейного типу для 263 дітей.
  І це не просто статистичні дані, а врятовані долі та нові сторінки життя, важливі рішення та колосальна відповідальність, щоденна праця та безмежна доброта.
  Це все - великі українські родини, які особливо в період війни потребують додаткової підтримки.
  Надзвичайно приємно усвідомлювати, що команда Полтавського обласного центру соціальних служб бере активну участь у розвитку сімейних форм виховання шляхом проведення навчальних тренінгів для кандидатів в прийомні батьки, опікуни/піклувальники, усиновлювачі, патронатні вихователі, а також підвищення їх виховного потенціалу.
  Лише за поточний період 2026 року 45 осіб з 31 родини пройшли навчання в Центрі для кандидатів в батьки сімейних форм виховання та отримали відповідні рекомендації.
  Щиро вітаємо всіх з цим чудовим святом і памʼятайте, що родина - це найголовніша та найбільша цінність в житті кожної людини!

  Чи хотіли ви колись зробити життя у своїй громаді більш гідним, доступним і людяним?
  Щоб люди старшого віку та люди з інвалідністю могли не просто «отримувати догляд», а жити повноцінно: у звичному середовищі, з правом вибору, підтримкою та повагою до власної гідності.
  Саме для цього існує послуга підтриманого проживання. І саме про її організацію — наш безоплатний курс «Людина серед людей».
  Що таке підтримане проживання?
  Це про життя серед людей, а не в ізоляції.
  Наприклад:
  — коли людина з інвалідністю живе не в інтернаті, а у квартирі чи будинку та отримує підтримку у побуті;
  — коли людині старшого віку допомагають із щоденними справами, але не забирають право вирішувати за себе;
  — коли людину навчають самостійності, а не роблять усе замість неї;
  — коли фахівці будують допомогу навколо потреб людини.
  Підтримане проживання — це про гідність, автономність і право людини бути частиною громади.
  Що це за курс?
  «Людина серед людей» — це безоплатний онлайн-курс з теорії та практики розбудови послуг проживання з підтримкою.
  Що ви дізнаєтеся під час навчання?
  — як спілкуватися з людьми з психічними, інтелектуальними чи фізичними порушеннями;
  — як підтримувати людину, а не вирішувати все замість неї;
  — як спонукати до самостійності та підтримувати побутові навички;
  — як реагувати на проблемну поведінку;
  — як говорити про безпеку та сексуальність;
  — як діяти у кризових фізичних чи психічних станах;
  — як організувати безпечний супровід та догляд;
  — як формувати культуру гідного старіння без ейджизму;
  — як створювати якісні соціальні послуги у громаді.
  У курсі зібраний реальний український та міжнародний досвід надавачів послуг.
  Як проходить навчання?
  — онлайн;
  — у зручному темпі;
  — приблизно 7 годин відео матеріалів
  Після успішного проходження кожен може отримати електронний сертифікат.
  Пройти курс можна за посиланням: https://bit.ly/4dveoMA
  Курс розроблений проєктом Психічне здоров’я для України у партнерстві з Центр соціальних послуг Джерело за підтримки Embassy of Switzerland in Ukraine / Посольство Швейцарії в Україні

 Цікавитесь питаннями гендерного мейнстрімінгу? Хочете підвищити свою експертність або просто опановуєте нову сферу знань?
  Платформа забезпечення ґендерного мейнстримінгу та інклюзії у відновленні Вам до «зберігайок».
 Аналітичні та інформаційні матеріали з тематики гендерного мейнстримінгу та інклюзії у відновленні, новини партнерів та цікаві кейси в межах проєктів – все в одному спеціалізованому ресурсі. https://genderplatform.org.ua/materiali/
 Серед останніх корисних новинок – AI інструмент для аудиту стратегічних документів громад та організацій GenPlan.
 GenPlan – це онлайн-сервіс на основі штучного інтелекту, який аналізує стратегічні документи – плани, програми та стратегії розвитку громад – і перевіряє, наскільки в них враховані гендерний та інклюзивний підходи.
  Користувач/-ка завантажує документ і отримує детальний аналіз: які потреби різних груп населення було враховано, де є прогалини, що варто скоригувати та де знайти додаткові дані для підсилення документа.
  Все, що треба – перейти за посиланням https://genplan.csgard.sumdu.edu.ua/" та завантажити pdf – версію свого стратегічного/програмного продукту.
 Інструмент створено в межах проєкту «Інтегроване гендерно-чутливе відновлення громад: інструменти аналізу даних і сценарного планування» завдяки підтримці норвезького народу, наданій через Міністерство Закордонних Справ Норвегії (МЗС Норвегії) у рамках проєкту «Побудова гендерно інклюзивного відновлення разом з жіночим рухом України» (GEN-Відновлення), відповідальність за зміст інформації несе ГО «ЦГІ «Інтелект Сумщини».

  До уваги приватних надавачів соціальних послуг у громадах!
 Сьогодні навантаження на соціальну сферу зростає, а ресурсів, щоб покрити всі потреби, часто не вистачає. Залучення приватних надавачів стає дедалі важливішим для надання доступних і безперервних соціальних послуг у громадах.
  БФ «Право на захист» проводить дослідження, щоб краще зрозуміти досвід роботи приватних надавачів соціальних послуг із громадами та державними органами. Наша мета — визначити основні бар’єри в цій сфері й підготувати практичні рекомендації для їх подолання. Тому нам важливо дізнатися, з якими труднощами стикаються приватні надавачі соцпослуг і що допомогло б покращити співпрацю — зокрема в сфері соціального замовлення.
  Опитування анонімне і займе до 5 хвилин: https://surl.li/xndhhr
 Ваші відповіді дуже важливі для нас. Вони допоможуть напрацювати практичні рішення для покращення взаємодії між громадами та приватними надавачами соціальних послуг.
  Саме ваш досвід допоможе знайти дієві рішення та зробити цю систему ефективнішою.
 Це дослідження стало можливим завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Уряд Сполучених Штатів Америки. Зміст матеріалу є відповідальністю БФ «Право на захист» і не обов’язково відображає позицію Уряду Сполучених Штатів Америки.

  У вівторок, 05 травня, у залі засідань адміністративного приміщення Хорольської міської ради відбулося засідання робочої групи з розроблення плану заходів щодо реалізації Національного плану дій з виконання резолюції Ради Безпеки ООН 1325 «Жінки, мир, безпека» на період до 2030 року на місцевому рівні.
 Робота здійснюється на виконання рішень Міжвідомчої координаційної ради з гендерних питань, запобігання та протидії домашньому насильству, протидії торгівлі людьми та проблем сім’ї при обласній державній адміністрації, а також доручення заступника начальника Полтавської ОВА Євгена Кончаковського.
  Робочу групу створено відповідно до розпорядження міського голови від 27 квітня 2026 року. До її складу увійшли 17 представників виконавчого комітету та структурних підрозділів Хорольської міської ради. Окрім того, до роботи долучилися представники відділення поліції №2 Лубенського районного відділу поліції ГУНП України в Полтавській області, Міжрегіонального центру професійної перепідготовки звільнених у запас військовослужбовців м. Хорол, ВСП «Хорольський фаховий коледж Полтавського державного аграрного університету», КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги», управління соціального захисту населення Лубенської РВА та відділу безоплатної правничої допомоги.
  Учасники робочої групи безпосередньо залучені до формування та подальшої реалізації комплексу заходів, спрямованих на впровадження державної політики у сфері гендерної рівності, підвищення рівня безпеки та посилення спроможності громади до реагування на кризові ситуації.
 Координацію процесу розроблення плану заходів забезпечує відділ соціального захисту населення Хорольської міської ради під керівництвом Лесі Нікітенко. Під час засідання спеціаліст відділу Маргарита Бочарова представила детальний огляд Національного плану дій, затвердженого розпорядженням Кабміну, та окреслила ключові напрями його імплементації на місцевому рівні.
  За результатами обговорення ініційовано розроблення відповідного плану заходів для Хорольської громади, який після доопрацювання буде винесено на розгляд та затвердження колегіального органу – виконавчого комітету міської ради. Реалізація зазначених заходів сприятиме ефективному впровадженню державної політики у сфері забезпечення рівних прав і можливостей жінок і чоловіків, зміцненню безпекового середовища та підвищенню стійкості громади до сучасних викликів.

  5 травня в Європі відзначають День боротьби за права людей з інвалідністю. Це не просто дата в календарі. Це нагадування, що рівність, доступність і повага до гідності людини не можуть бути деклараціями — вони мають працювати в реальному житті.
  Для людей з інвалідністю реалізація прав починаються з базових речей: можливості вийти з дому, отримати медичну чи реабілітаційну послугу, бути охопленим соціальним обслуговуванням відповідно до потреби, мати змогу працювати, долучатись до життя громади та процесів прийняття рішень.
 В Полтавській області, як і для кожного регіону України питання підтримки, обслуговування та забезпечення прав та свобод осіб з інвалідністю має особливе значення. Адже важливо не лише реалізувати норми, гарантовані державою, а й подолати ті бар’єри, яким немає місця в сучасному суспільстві та просторі: недоступними будівлями, складними процедурами, стереотипами та недостатньою обізнаність.
  Кожен з визнаних днів: міжнародного, загально європейського чи національного рівня, який присвячених правам людей з інвалідністю: не про співчуття, а про важливість побудови безбар’єрного середовища на всіх рівнях, забезпечення доступних та якісних послуг, надання підтримки та захисту відповідно до потреб.
  Це нагадування для всіх нас: права людей з інвалідністю мають бути захищені завжди, кожного дня, незалежно від «сторінки календаря».
  На сьогодні в Полтавській області понад 117 тисяч осіб мають інвалідність, з яких 6 тисяч - це діти до 18 років.
  Пріоритетним завдань державної соціальної політики залишається забезпечення дотримання всіх належних прав представників уразливих категорій, а також створення дієвих інструментів підтримки на національному та місцевому рівнях.
  Державні та місцеві соціальні гарантії, матеріальна підтримка, доступність якісних соціальних послуг відповідно до потреб, можливість проходження реабілітації та отримання допоміжних засобів – все це в інфографіці Департаменту. З усіх питань щодо забезпечення прав осіб з інвалідністю на соціальний захист Ви можете звернутись до Департаменту через безкоштовну обласну гарячу лінію за телефоном 0-800-500-620.
  Сильна держава починається з поваги до гідності кожної людини. А безбар’єрність — це не окремий напрям роботи, а стандарт, який має бути вбудований у всі рішення: від місцевої громади до національної політики.

  Забезпечення всіх прав та свобод мешканців області з числа уразливих категорій громадян є невідʼємною складовою організації надання соціальних послуг.
  Адже незалежно від своєї цивільної дієздатності, всі громадяни України зберігаюсь за собою всі права, які гарантовані чинним законодавством.
  Важливим правом особи, яке гарантоване ст.34 Конституції України, є право на вільний збір, зберігання, використання та поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб на свій вибір.
  Задля реалізації цього права, для отримувачів послуг стаціонарного догляду в обласних пансіонатах системи соціального захисту передбачено безперешкодний доступ та WiFi підключення до Інтернет мережі.
  Натомість постає інше ризикове питання, яке посилене на фоні повномасштабного вторгнення та ведення ворогом «інформаційної війни» - а саме убезпечення мереж закладів та їх користувачів від використання заборонених сайтів та інформаційних ресурсів.
  Задля врегулювання технічних аспектів налаштування, дотримання правил безпечного користування мережами та кіберзахисту, представниками Обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат проведено настановчу нараду для відповідальних за ці питання працівників обласних будинків-інтернатів.
  До наради також долучились представники Департаменту соціального захисту населення ОВА, зокрема заступниця Директора Олена Панова та фахівці профільного відділу з організації надання соціальних послуг.
  Розглянули чинне нормативно-правове підґрунтя, що регулює питання безпеки в онлайн просторі; ресурси з перевірки заборонених сайтів, блокування яких мають централізовано забезпечувати локальні провайдери; інструментарії формування «чорних» та «білих» списків ресурсів доступних для перегляду.
  Обласний центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат на постійній основі надає методичний, консультаційний та технічних супровід надавачами соціальних послуг та органам соціального захисту населення області щодо користування інформаційними ресурсами, реєстрами програмними сервісами, в тому числі щодо захисту даних та кібербезпеки.

  Що для Вас означає «вигоріти»? Втома, відсутність мотивації, апатія, сум, спустошення…. або просто «байдужість» до всього, незалежно «поганого» чи «доброго».
  Саме з цього почала свій міні-тренінг „Майстерня спокою: практикум із самодопомоги” фахівчиня та тренерка Полтавського обласного центру соціальних служби Людмила Дерев’янко для співробітниць Обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат.
  Символічно, що захід співпав з початком міжнародного місяця обізнаності про ментальне здоров'я. Адже турбуватись про свій психоемоційний стан має кожна людина, незалежно від професії, віку, соціально-побутового становища та інших факторів.
  Протягом тренінгу-інтенсиву, який був застосований як «швидка допомога» для тих, хто відчуває втому та виснаження. Не було використано складних термінів, учасниці зосереджувалися на тому, як розпізнати емоційне вигорання та швидко повернути собі стабільність. Через роботу з підсвідомістю (метафоричні карти) та тілесні практики учасницям запропонувати способи віднаходження внутрішньої опори, джерел для відновлення, повернення до емоційної рівноваги через роботу з тілом, думками та внутрішніми ресурсами.
  Для 10 фахівчинь фронт-офісу обласного виплатного центру проведено ряд практичних вправ на розуміння інструментів самодопомоги та відновлення, які доцільно використовувати у ситуаціях, коли відчуваєш емоційне вигорання. Зокрема: діагностика «тут і зараз», дихальні вправи через техніку «ліфт» для миттєвої саморегуляції, ресурсна візуалізація через «5-хвилинну оазу» - місця сили, яке завжди з тобою; практики закріплення стану спокою та впевненості.
  Важливо вміти розпізнати в собі момент, коли «щось пішло не так», коли варто зупинитись, видихнути, переключити увагу на інше, або трошки перепочити і дати змогу собі не «згоріти» на роботі та в житті.
  Емоційне вигорання — це не ознака слабкості, а сигнал організму про вичерпання сил та натхнення, яке можна поповнити з досить різних та доступних джерел.

  Продовжуємо місяць обізнаності про ментальне здоров’я гарними та мотивуючими новинами.
   30 квітня 2026 року конкурсною комісією Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю ухвалено рішення щодо визначення переможців конкурсу серед надавачів соціальних послуг для реалізації експериментального проєкту з організації надання комплексної соціальної послуги з формування життєстійкості в територіальних громадах.
  
   За результатами конкурсного відбору визначено переможців, які впроваджуватимуть комплексну соціальну послугу у територіальних громадах України. Географія переможців охоплює територіальні громади у 19 регіонах України.
  
   На Полтавщині надавачів центрів життєстійкості обрали для 5 територіальних громад. Відтак:
   • БО ПФБ «Картас Лубни» буде формувати життєстійкість для мешканців Ромоданівської громади. Відтак фонд розширив свою присутність на мапі області, адже вже надає свої послуги в Лубенській, Шишацькій, Хорольській, Новооржицькій та Оржицькій громадах.
   • ГО «Центр соціальної адаптації» буде надавати послуги в Диканській, Чутівській та Білоцерківській громадах – і це будуть абсолютно нові центри.
   • КУ «Центр надання соціальних послуг Глобинської міської ради» продовжить свою роботу і з надання послуг життєстійкості в своїй громаді. Варто відмітити, що саме цей Простір в квітні 2024 року був найпершим центром життєстійкості на Полтавщині.
  
   Нагадуємо, що метою проєкту є розвиток у територіальних громадах комплексної соціальної послуги, спрямованої на підвищення життєстійкості населення, підтримку осіб у складних життєвих обставинах та посилення спроможності громад надавати якісні соціальні послуги.
  
   Щиро вітаємо партнерів з успішним проходженням відбору, бажаємо наснаги, цікавих ініціатив та вдячних бенефіціарів!
  
   #тияк

  Ми звикли жити в режимі «треба триматися». Робити свою роботу, дбати про близьких, реагувати на новини, планувати бодай щось, чекати… Утім, важливо не пропустити момент, коли на питання «Ти як?» буденне «норм» уже не описуватиме наш справжній стан і приховуватиме втому, тривогу чи виснаження.
  Важлива чіткість. Розуміння, що зі мною відбувається, що я зараз відчуваю, що із цим можна зробити. І куди звертатися, коли власних сил недостатньо.
  Ментальне здоров’я не щось абстрактне чи «на потім». Це наш сон, здатність працювати й навчатися, бути поруч із близькими, витримувати складні дні та все одно відчувати життя.
  📌 Саме про це комунікаційна хвиля «Ти як? Дізнавайся. Піклуйся. Звертайся», яка стартувала в межах Всеукраїнської програми ментального здоров’я «Ти як?».
  💚 Дізнавайся, ти як насправді.
  Бо розуміння свого стану уже перший крок до турботи про себе. На платформі Ти як? зібрані пояснення різних станів: як розпізнати панічну атаку, відрізнити втому від вигорання, встановлювати та відстоювати власні кордони.
  💚 Піклуйся не лише тоді, коли зовсім важко.
  Іноді підтримка починається з простих речей: сну, прогулянки, відпочинку від новин, уважності до свого тіла й емоцій. У розділі «Самодопомога» (https://howareu.com/self-help) є техніки та інструменти, які можуть стати опорою в щоденному житті.
  Звертайся, коли відчуваєш потребу.
  Шукати підтримки не соромно, а відповідально. У розділі «Допомога» зібрані безплатні онлайн- та офлайн-сервіси підтримки й контакти гарячих ліній.
  У межах «Ти як?» послуга з підтримки ментального здоров'я стає ближчою до кожного і з’являється в кабінеті сімейного лікаря, Центрі життєстійкості, освітніх просторах, молодіжних центрах, активних парках, ветеранських просторах, бібліотеках і закладах культури.
   Піклування про ментальне здоров’я – великий спільний шлях, який починається із запитання «Ти як?».
  Комунікаційна хвиля «Ти як? Дізнавайся. Піклуйся. Звертайся» є частиною Всеукраїнської програми ментального здоров’я «Ти як?», що впроваджується за експертної підтримки ВООЗ.